ДНЗ "Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну"

НЯНЬКА

Нянька доглядає за дітьми в дитячих дошкільних закладах. Допомагає вихователю під час одягання, роздягання, умивання, купання, годування дітей та укладання їх до постелі, прибирає приміщення.

Доглядає за дітьми, старими та хворими вдома: готує їжу, годує, миє та прибирає посуд, міняє білизну та одяг, подає і прибирає судна тощо.

Дотримується необхідного режиму дня для хворих, старих та дітей вдома.

Повинен знати:
– санітарно-гігієнічні вимоги утримання приміщень;
– правила догляду за дітьми, старими та хворими, правила санітарії та
гігієни;
– рецепти готування їжі.

Кваліфікаційні вимоги
Професійно-технічна освіта або повна загальна середня освіта та
спеціальна професійна підготовка, без вимог до стажу роботи.
Спеціалізація – нянька (піклування та догляд за дітьми від народження до
3-х років)

Завдання та обов’язки
Здійснює догляд за дитиною, забезпечує всі її режимні процеси з
урахуванням віку й стану здоров’я дитини, використовуючи ефективні
методи, засоби і форми роботи.
Здійснює заходи щодо забезпечення гармонійного фізичного, розумового та
психічного розвитку дитини. У разі потреби – захищає життя дитини.
Виховує в дитини повагу до батьків, культурно-національних, духовних,
історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до
навколишнього середовища.
Готує своїх вихованців до свідомого життя, пропагує здоровий спосіб
життя.
Безпосередньо працює з батьками, надає їм консультаційну допомогу з
питань виховання та гармонійного розвитку їхньої дитини; розвиває її
здібності, формує навички гігієни та побутового самообслуговування.

Повинен знати:
– основні положення Конвенції про права дитини, законодавство України
про освіту, інші законодавчі та нормативно-правові акти з питань
виховання;
– державну мову відповідно до чинного законодавства;
– правила та норми безпеки життєдіяльності;
– вікові анатомо-фізіологічні, психічні особливості розвитку дитини від
народження до трьох років, основи гігієни і дієтології дитини, вимоги до
організації сну, приготування їжі для дитини, долікарської допомоги;
– дитячу літературу, найвидатніші твори мистецтва для дітей відповідного
віку;
– закономірності взаємодії дитини з довкіллям;
– виховні функції і можливості використання дитячих меблів, посуду та
іграшок;
– засоби та форми розвиткової діяльності та виховної роботи, прищеплення
загальної культури, зокрема етичних навичок дитини, організації
активного та творчого дозвілля дитини: індивідуально, в групах та
сім’ях;
– поводження в екстремальних ситуаціях, історію рідного краю, міста,
його визначні пам’ятки, культурні та навчальні заклади для дітей, основи
етики, етикету, екологічної культури.

Кваліфікаційні вимоги
Професійно-технічна освіта або повна загальна середня освіта та
спеціальна професійна підготовка, без вимог до стажу роботи.

ГУВЕРНЕР

Гувернер – це професіонал, що у приватному порядку допомагає батькам у вихованні і догляді за дітьми, сприяє фізичному, розумовому та духовному розвитку дитини.

З історії професії

Гувернери з’явилися у ХVIII столітті. Тоді це була суто чоловіча професія. Як правило, вони були добре освічені, часто гувернерів “виписували” з-за кордону. Мати в будинку вихователя-іноземця вважалося престижним.

Їх наймали дворянським нащадкам з метою навчання хорошим манерам та іноземним мовам (переважно французької, мови вищого світу). Гувернери могли кілька років проживати в сім’ї свого підопічного. Їм надавалася кімната, харчування і оплата. Інтелігенти воювали на цьому терені.

Час йшов, традиції змінювалися. До кінця ХІХ століття гувернантками (їх ще називали боннами) стали переважно жінки. Практично в кожній багатій родині була гувернантка.

Між батьком і вихователем є велика різниця. Завдання батьків – народити, годувати, любити і піклуватися.

А “виховувати” – справа вихователя – професіонала, який знає, як передати дитині ті чи інші знання і навички.

У сучасного гувернера три основні функції: навчальна, власне виховна та комунікативна (дитині необхідно навчитися спілкуватися з дорослим, поважаючи і підтримуючи розвиток особистості дитини).

Характер роботи

Гувернер – професія, сповнена світлом, добром і любов’ю, усвідомленням справжніх життєвих цінностей.
Як говорить словник, гувернер – це слово французького походження, яке означає: вихователь дітей у заможній родині. З відродженням професії з’явилася можливість вирішити багато проблем, що не під силу масовій педагогіці. Це індивідуальний підхід до дитини, поглиблений розвиток її обдарувань, терапевтичний аспект виховання недужих дітей, соціальний захист малят з фізичними та психічними вадами. Багатьом сім’ям кваліфікований спеціаліст допоможе вирішити проблему «вирівнювання» дитини до рівня ровесників, підготувати дитину до школи.

     Гувернер навчає дітей рахувати, читати, писати, організовує для них ігри, розповідає казки, цікаві історії, тому він повинен бути зібраним, організованим, терплячим, емоційно врівноваженим.  Повинен знати вікову та соціальну психологію, педагогіку, основи медичних знань, професійну етику, бути комунікативною, широко освіченою, ерудованою людиною, бути здатним до співпереживання.

Гувернер – не тільки професія, гувернер – це стан душі. Він дивиться на світ очима дитини, виховує з позиції світу дитини. Виявляє ніжність і вимогливість, дивується і засмучується, радіє і сприймає довкілля разом із дитиною.

Умови роботи

  Працює   у родині. Постійно спілкується із дітьми.

 Ринок праці

Працює   у сім’ях.  На ринку праці послуги кваліфікованого гувернера мають постійний попит.

Освітня підготовка

 В Херсонській області підготовку кваліфікованих робітників професії «Гувернер» на базі отриманої професії  «Нянька» здійснює:

ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну»;

Медичні обмеження

Професія закрійника протипоказана людям, які страждають:

• психічними розладами;
• порушеннями опорно-рухових функцій;
• органічними ураженнями центральної нервової системи;
• епілепсією;
• заразними захворюваннями.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей

• повинен мати гарні манери, високий рівень загального інтелекту, широкий кругозір, ерудицію, хорошу координацію рухів;
• повинен бути врівноваженою, бажано жвавою людиною із сильним характером,  спостережливою, з високими показниками пам’яті, вмінням переключати і розподіляти увагу, мати розвинене наочно-образне і абстрактно-логічне мислення;
• бути охайним, акуратним, пунктуальним, приємним у спілкуванні, доброзичливим, готовим прийти на допомогу іншій людині, добрим, привітним, спостережливим і уважним.

Перспективи

Особи, що закінчили професійно-технічні навчальні заклади, мають повну загальну се­редню освіту, можуть продовжити своє на­вчання у вищих навчальних закладах.

 Перспективи професійного росту гувернера залежать в першу чергу від рівня кваліфікації та  таких факторів як володіння іноземними мовами, сучасними інформаційними технологіями тощо.

Споріднені професії

• вихователь;
• вчитель початкових класів.

СОЦІАЛЬНИЙ РОБІТНИК

Соціальний робітник – професіонал, що виконує комплекс робіт щодо догляду за пенсіонерами, інвалідами та одинокими непрацездатними громадянами похилого віку і, зважаючи на їх немічність, інвалідність або хворобу, надає послуги, передбачені договором, який укладено між одиноким непрацездатним громадянином і підприємством, де працює соціальний робітник.

 З історії професії

 Виникненню соціальної роботи як фаху передувало суспільне визнання необхідності задоволення потреб певних груп людей у сторонній допомозі й підтримці.

Становлення суспільної допомоги часто пов’язують з іудейськими і християнськими традиціями, які ґрунтуються на переконанні, що світ тримається на добрих справах. В іудейському суспільстві діяла система підтримки, заснована на альтруїзмі, любові до ближнього, ідеї взаємодопомоги.

Ідеологія перших християнських общин (І ст. н. є.) віддавала перевагу духовності, а не вимогам закону і громадянських традицій. Перші християни вкладали в поняття «милосердя» зміст прощення і діяльної любові.

В Україні суспільна допомога і благодійність започатковані в період Київської Русі, за іншими твердженнями — у доязичницькі часи. Допомога і взаємодопомога у давніх слов’ян реалізовувалася в культових, общинно-родових і господарських формах: люди зверталися до жерців, віщунів задля подолання конкретних життєвих проблем.

Характер роботи

Повинен знати:

• основи ведення домашнього господарства;
• організацію надання комунальних, побутових та інших індивідуальних послуг;
• норми та вимоги щодо догляду за громадянами похилого віку та непрацездатними громадянами;
• правила використання побутового обладнання, приладів, інструментів;
• основи дієтології і приготування страв;
• основи надання долікарської допомоги, санітарії, гігієни;
• правила етики та поводження з громадянами похилого віку і непрацездатними громадянами;
• правила охорони праці та безпечного ведення робіт у домашньому господарстві.

Повинен уміти:

• виконувати комплекс робіт щодо догляду за пенсіонерами, інвалідами та одинокими непрацездатними громадянами похилого віку і, зважаючи на їх немічність, інвалідність або хворобу, надавати на підставі зазначених у медичній карті висновків лікарів про ступінь втрати здатності до самообслуговування, послуги, передбачені договором, який укладено між одиноким непрацездатним громадянином і відділенням;
• доставляти додому на замовлення їжу, харчові продукти, медикаменти, промислові та інші товари;
• готувати звичайні страви, а також страви за рекомендаціями лікаря;
• прибирати житлові приміщення;
• здавати, одержувати і доставляти речі та предмети домашнього вжитку з пральні, підприємств хімічного очищення, ремонтування тощо;
• вносити за дорученням плату за комунальні та інші послуги, одержувати пенсію, вимірювати температуру, викликати лікаря і супроводжувати клієнта до лікувальної установи;
• допомагати клієнтові під час умивання, купання та інших заходів особистої гігієни;
• виконувати роботи щодо ведення, обслуговування, впорядкування домашнього господарства;
• брати участь у простому ремонті житлових та допоміжних приміщень, збирати врожай на городі чи присадибній ділянці, забезпечувати клієнта паливом тощо.

Умови роботи

Працює у постійному контакті із людьми  в умовах великого навантаження на опорно-рухову систему та емоційного напруження.

Ринок праці

Соціальні робітники  працюють у соціальних службах, у  лікарнях, у будинках для людей похилого віку. 
Освітня підготовка

 В Херсонській області підготовку кваліфікованих робітників професії «Соціальний робітник» на базі отриманих професій «Нянька» і «Гувернер» здійснює:

ДНЗ «Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну»

Медичні обмеження

Професія   протипоказана людям, 

• з серцево-судинними захворюваннями ;
• нервово-психічними захворюваннями;
• захворюваннями опорно-рухового апарату.

Вимоги до індивідуально-психологічних особливостей

• делікатність і такт,
• товариськість і стресостійкість,
• організаторські здібності,
• педагогічно і психологічно грамотність.

 Перспективи

Потреба в соцпрацівниках постійно зростає: що розвиненіше суспільство, то більше уваги приділяють у ньому соціальним проблемам. Професіонали є посередниками між простими людьми і представниками влади, допомагаючи знаходити взаєморозуміння і шляхи усунення проблем, що накопичилися.

Творіть добро — і воно обов’язково до вас повернеться!

Споріднені професії

У даній сфері виділяють такі спеціальності:
• соціальний педагог;
• сестра з догляду.